Статті блогу
Чому ви переїдаєте, навіть коли не голодні?
Більшість людей думають, що переїдання - це слабкість сили волі. В цій міні-статті я вам розкажу що це часто геть не про силу волі.
Справа у стресі, втомі та спокусах швидкої калорійної смачної їжі.
Згадайте, як зранку та в обід ми повні рішучості сьогодні їсти правильно і в міру. А на вечір - переїдання абичим. Бо зранку ми виспані відпочилі маємо сили тримати себе і обирати салат з капустою і варені яйця. А на вечір, коли стрес на роботі, чати дітей та перечитування новин вичавлюють всі соки - ми намагаємося зʼїсти хоч щось, щоб наш стан покращився. Це не допомагає. Бо якщо ми починаємо їсти не від голоду (а від втоми), то і не зупинемося від насичення шлунку. А зупинемося, коли вже почне боліти живіт або скінчиться вкусняшка. А тривога з втомою все ще відчуватиметься. Плюс додається сором і провина за надлишково спожиту їжу.
Якщо розгладати нейробіологічні чинники переїдання, то тут головну роль грає дофамінова система мотивації в мозку, а не голод.
Дофамін (допамін) регулює:
- очікування задоволення,
- імпульсивність,
- формування звичок.
Досліждення показують, що при компульсивному (нападоподібному, тобто схожому на напад/приступ) переїданні, спостерігаються зміни в системі мотивації мозку.
Тому, часто люди переїдають не тому що "слабкі", а тому що система винагороди мозку розбалансувалася. А втомлена людина в постійному стресі не в силах протистояти спокусам які нас оточують (пункти швидкого харчування, велика кількість міні-маркетів під домом, викладка в супермаркетах яка провокує купити зайвий шоколадний батончик...).
В роботі психолога з переїданнями, ми працюємо не з їжею, а з регуляцією стану.
Запрошую на онлайн-консультацію, якщо ви впізнали себе і готові працювати з темою переїдання.
Чому тягне на солодке ввечері?
Вечірні переїдання - частий запит в моїй практиці.
Причина "потреби" в солодкому саме наприкінці дня в накладанні 3-х факторів:
1. Втома (біологічна причина)
Під вечір знижується активність префронтальної кори головного мозку, яка забеспечує нам самоконтроль.
2. Компенсація (нейробіологічна причина)
Якщо вдень мало задоволення, то мозок шукає швидкі джерела винагороди та насолоди.
3. Збій ритмів
Дослідження показують звʼязок між біологічним годинником та системою винагороди.
Висококалорійна їжі (солодощі) збивають ритми, закріплюють звичку.
І в результаті:
вечір - це час коли контроль знижений, а потреба в компенсації максимальний.
Тому простий аутотренінг "не їсти ввечері" - не працює.
А що працює - ми розбираємо на консультації в індивідуальному порядку. Бо кожен випадок є унікальним.
Чому успішні люди відчувають пустоту?
Коли людина довго живе в режимі:
- досягнень
- контролю
- високих зовнішніх цілей
відбувається зміщення з системи. Система "хочу" подавляється системою "треба".
В результаті знижується чутливість до відчуттів. Бо так званих негативних відчуттів було багато, коли людина багато працювала і стикалася з невдачами. Тому навчилася блокувати і не звертати увагу на відчуття. Ми збудовані таким чином, що при блокуванні почуття образи, невдоволення, душевного болю та ін., ми блокуємо ВСІ відчуття. То ж і насолоду відчути вже невзмозі. А там де немає відчуттів - виявляється пустота.
Людина починає більше купляти, більше їсти, більше працювати.
Але це не дає насичення.
Проблема не у відсутності змісту.
А у втраті контакту з своїми відчуттями.
Запрошую на консультацію, якщо хочеш знов відчувати життя.
Чому ви "все розумієте, але не змінюєтесь"
Усвідомлення ≠ зміни.
За поведінку та за усвідомлвення причин, відповідають різні області нашого мозку.
Ви не приймаєте рішення поїсти ще, а повторюєте минулий сценарій.
Дослідження показують, що харчова поведінка запускається автоматичними триггерами (сигналами з середовиащ), а не усвідомленим вибором.
Це означає, що ви можете все знати про правильне харчування, але мозок все одно буде відтворювати відпрацьований до автоматизму сценарій поведінки. Бо мозок економить енергію. Це як наполіровані рейки для потяга.
Зміни відбуваються не через розуміння.
А через перебудову дій.
Насправді дієво змінює поведінку:
1. виявлення триггерів (що саме запускає сценарій),
2. розривання автоматичного ланцюга дій (створення паузи між імпульсом та дією),
3. зміна дій (заміна старого сценарію поведінки на новий),
4. регуляція стану (робота зі стресом а не з їжею).
В психотерапії, зміни відбуваються через взаємодію з іншою людиною, тобто з психологом. Вибудовування безпечного сталого контакту в клієнт-терапевтичниїх відносинах - запорука успішності психотерапії.
Можливість пройти ці 4 етапи в присутності приймаючого неоцінюючого психолога, дає найкращі результати.
РОЗСИЛКА